День природничих і точних наук в «Інноваційному університеті»: допис від доцента кафедри прикладної фізики і наноматеріалів Запорізького національного університету Виктория Меняйло (Viktoriia Meniailo)

Наш п’ятий день програми «Інноваційного університету та лідерства» виявився надзвичайно цікавим, оскільки до нас одночасно завітали представники трьох факультетів Варшавського університету, а саме: заступниця декана факультету математики, інформатики та механіки, професорка Анна Ґамбін, колишній декан хімічного факультету, професор Павло Кулєш та заступник декана фізичного факультету, професор Зигмунт Ляляк. Вони продемонстрували яскравий приклад злагодженої командної роботи як у підготовленій ними спільній, дуже структурованій та інформативній презентації, так і під час відповідей на питання, яких було безліч з огляду на те, що в Україні природничі спеціальності наразі переживають серйозну кризу і виходу з цієї ситуації поки не видно. Але польські колеги нас заспокоїли, що в них теж були такі часи, проте поступово ситуація вирівнялась і на сьогоднішній день Варшавський університет має дуже серйозні наукові здобутки у цих галузях науки, які за результатами акредитації віднесені до найвищої категорії А+ , а також займають 50-70 позиції у Шанхайському рейтингу.

Більшу частину бюджету цих факультетів складають кошти, отримані за рахунок дослідницьких грантів, як вітчизняних (переважно, від Національного центру досліджень та інновацій), так і міжнародних, зокрема, на сьогодні виконуються 8 грантів від ERC (більшу кількість має лише Оксфордський університет). У 2014 році побудовано нові корпуси для фізичного і хімічного факультетів із найсучаснішим науковим обладнанням, придбаним за рахунок цільових коштів Європейського Союзу (на побудову і облаштування цих центрів було виділено 10 млн євро), що дозволяє виконувати якісні дослідження світового рівня, про що свідчить той факт, що 15% публікацій учених зазначених факультетів виходить у найрейтинговіших журналах на кшталт Nature и Science.

На відміну від України, природничі факультети у Польщі не мають проблем із вступниками: конкурс на ці спеціальності складає понад дві особи на місце, а випускників з такою фундаментальною освітою як фізика, хімія, біологія залюбки беруть на роботу не лише спеціалізовані підприємства, але і банки, консалтингові, страхові компанії, яким потрібні фахівці з аналітичним мисленням, здатні до математичного моделювання та прогнозування. Варшавський університет також пишається своїми студентами-інформатиками, які займають перші місця у самих престижних міжнародних змаганнях та олімпіадах. На цих факультетах навчається велика кількість докторантів, у точу числі із-за кордону. Всі вони мають статус наукових співробітників і користуються усім необхідним для проведення досліджень. Після завершення докторантури молодий науковець не буде прийнятий на роботу, доки не пройде закордонне стажування.

Декілька цифр для прикладу: на фізичному факультеті навчається 900 студентів та 177 докторантів; працює 26 звичайних і 41 титулованих професорів; асистентів немає взагалі. Щорічна кількість публікацій складає близько 700. Бюджет факультету становить 150 млн злотих, з яких 86 млн – це грантові кошти. Наразі факультетом виконується 240 дослідницьких проєктів, кожного року науковці здобувають порядку 35 різноманітних грантів. Безумовно, така велика кількість проєктів потребує належного організаційного забезпечення. Тому, на кожному з цих факультетів створені Сектори обслуговування досліджень (які складаються приблизно з 5 осіб), які займаються організацією дослідницького процесу, надають необхідні консультації, співпрацюють з бухгалтерією і відділом державних закупівель (польські вчені теж часто-густо стикаються із проблемами вчасного придбання наукового обладнання, яке інколи отримують уже після завершення гранту).

З метою підвищення мотивації науковців непрямі витрати за проєктами, що передбачені на інституційну підтримку університету, скеровуються керівникам дослідницьких колективів, які можуть їх витратити на преміювання працівників або придбання обладнання. Крім того, існує система внутрішніх грантів (надбавок), які можна отримати на конкурсній основі (на підставі аналізу наукових здобутків за попередні 3 роки) і мати додатковий прибуток до зарплати у розмірі 1000 злотих (малий додаток) або 2000-2500 злотих (великий додаток). Тому разом з цими та грантовими коштами науковці можуть отримувати до 7-10 тис. злотих на місяць.

Як і в Україні, приватний сектор не занадто зацікавлений в інноваціях, тому майже не інвестує у польську науку. Основними джерелами фінансування для неї залишаються держава та грантові кошти, насамперед Європейського Союзу. Свою місію природничі факультети Варшавського університету вбачають не у випуску вузькопрофільних фахівців, а у підготовці фізиків, хіміків, математиків, біологів з фундаментальною наукоємною освітою. Тому, не стільки орієнтуються на ринок праці, скільки на проведення якісних досліджень, які роблять польську науку помітною у світі і забезпечують їй гідне місце у міжнародних рейтингах.